Сьогодні наш матеріал присвячений адаптації до карантину проєкту Ukraїner — медіа, що досліджує і розповідає про Україну. Як змінився попит на український контент? Чи підтримують українці на карантині творчі продукти? Ми поставили декілька найболючіших запитань про зйомки і краудфандинг у 2020 році команді Ukraїner — відповів Богдан Логвиненко, автор проєкту.
Про карантинні зміни в робочому графіку
— У карантині ми відклали частину проєктів, що планували. Натомість запустили з початком карантину серію «На карантині», бо тоді фактично не могли їздити і знімати. У одній з таких серій в нас були представлені 40 змінотворців з абсолютно різних регіонів України, що об’єднались, аби протидіяти коронавірусу. Хтось допомагав медикам, хтось стареньким, хтось займався тестуванням для армії, хтось шив маски. Як на мене, це одна з найпотужніших наших історій, що не з’явилася б, якби не карантин:
Але не все так добре. Ми давно плануємо прокат фільму про художника-самоука Валерія Єрмакова, якого вже майже три роки тому ми звозили до Греції до його 80-річчя, але цей проєкт через карантин все далі відкладається, бо, на мою думку, в цій історії надзвичайно важливий не онлайн, а саме класичний прокат або тур з показом фільму.
Про нові ініціативи
— «На карантині» – це та найперша ініціатива, що виникла як відповідь медіа на виклик до суспільства. Ми, звісно, не могли мовчати і спокійно випускати усі інші історії, коли геть змінився контекст. Ми мали реагувати.
Друга ініціатива – це наш волонтерський кемп. Ми проводимо його щороку для більш як 100 волонтерів, що готові долучитися, але цього року він вперше відбувався онлайн.
Про найбільші складнощі в робочих процесах
— Найскладнішим викликом, як на мене, був психологічний. Ми думали відмовитись від більшої частини зйомок, аби не ризикувати. Особливо в серії про Голодомор – ми дуже переймалися за здоров’я літніх людей, оскільки це герої, яким близько 100 років. І їх близько ста, ми опитали понад сто осіб. Ці зйомки все ж відбулися, але за умов дистанцій, масок та інших превентивних заходів.
Про те, як змінились інтереси аудиторії
— В першу чергу зросли серії про внутрішні подорожі, про переїзд до села та органічне фермерство або землеробство. Здається, що сотні тисяч людей одночасно вирішили переїжджати з міста і шукали для цього натхнення. А в нас вже був готовий матеріал, що вийшов ще рік-два тому, який несподівано «злетів». Тож цього року ми його продовжили спільно з «Лавкою Традицій» і знову маємо мільйонні перегляди.
Краудфандинг під час карантину
— Краудфаундинг в нас дуже просів – це правда. Але це, зокрема, й через нас – ми соромились просити гроші під час активної фази пандемії, оскільки були й нагальніші кампанії зі збору коштів. Зараз ми поволі відновлюємо активну діяльність з пошуку фінансів та нещодавно запустили свій Patreon.
Що треба зробити, щоб аудиторія перемкнулась на Ukraїner в період карантинних обмежень?
— Чесно скажу – не знаю, що ми маємо робити. Як на мене – маємо робити якісний контент в усі часи, незалежно від того, яка погода, політична чи суспільна ситуація. Але не реагувати на зміни – теж не можемо, тому не розумію медіа, що уникають теми карантину просто через те, що вона не набирає достатньої кількості переглядів. Люди дійсно хотіли б ігнорувати це, так виглядає і зі статистики нашої аудиторії.
Що б ви змінили на законодавчому рівні, аби сприяти появі якісних дослідницьких матеріалів?
— Якісний закон про медіа, що перетворив би медіа на конкурентний бізнес, а не інструмент маніпуляцій в руках олігархічного капіталу. Малі медіа не можуть конкурувати з величезними грошима, що інвестуються в ЗМІ, що належать тим, хто через ЗМІ набуває впливу, а не створює конкурентний бізнес.
Російська «п’ята колона» у медіа все чіткіше проглядається. Я б сказав, що це п’ята колода в нашому оці, яку ми воліємо не бачити. Насправді ж це молоді Кісєльови і Соловйови, тільки малоросійського розливу.
