Травень 2021 Київ, МВЦ, Броварський пр-т, 15

Сьогодні говоримо про те, як вплинули карантинні обмеження в різних країнах на виробництво, а також, які технології допомагали долати дефіцит під час пандемії. Своїм поглядом на те, як зміняться глобальні виробничі ланцюги після світового карантину ділиться Володимир Бандура — партнер та СЕО Innolytics Group, партнер в промислових R&D-стартапах та спікер iForum.

Чи переїде виробництво на Захід?

У 2020 ми побачили черговий виток протистояння США і Китаю, в яке так чи інакше вступає все більша кількість країн. Риторика країн-суперників стає все жорсткішою. Багато західних країн звинуватили Китай в тому, що його влада приховувала масштаби епідемії COVID-19 і, в цілому, зробила недостатньо для її стримування, внаслідок чого сильно постраждали інші країни. Цілком серйозно розглядаються версії того, що вірус був розроблений в біолабораторіях в Ухані та поширився з вини її працівників. Напевно, можна очікувати і судові позови від потерпілих країн до Китаю. І це відбувається на тлі традиційних звинувачень Китаю в порушенні прав інтелектуальної власності, крадіжці технологій і загрози безпеці країн Заходу. Знаковою подією можна вважати виключення Huawei з проєкту створення нових мереж 5G у Великобританії, на що Великобританія довгий час не погоджувалася навіть під тиском США.

Тому перше питання, яке логічно виникає в цих умовах, а чи не замінять Західні країни виробничий аутсорсинг в Китаї іншими рішеннями? У мене була можливість запитати це в одного з топових експертів в міжнародних ланцюжках постачання, Вольфганга Лемахера (Wolfgang Lehmacher), коли я модерував його виступ на міжнародній конференції «ExO World: Now!», 12 травня 2020 року. Його однозначна відповідь: ні, як мінімум в найближчій середньостроковій перспективі. Причина досить проста — щодо виробництва багатьох складних продуктів, наприклад, для автомобільної промисловості, його просто нема чим в інших країнах замінити. Під такі продукти в Китаї створені величезні виробничі кластери, які включають великі першокласні виробничі потужності, десятки тисяч кваліфікованих інженерів, логістику тощо.

І навіть мільярдні інвестиції не зможуть самі собою вирішити перенесення таких виробництв, оскільки в інших можливих локаціях, в тому числі на території самих західних країн, просто недостатньо фахівців, щоб забезпечити їхню роботу в потрібному масштабі. Так, можливе перенесення з Китаю в інші країни Азії, і воно вже відбувається в частині виробництва простіших продуктів, наприклад, одягу, але не складних технологічних продуктів.

Більш того, Азія стає новим центром виробництва передових стратегічних технологічних виробів і вже починає випереджати Захід у цьому напрямку виробництва. Немов вибух бомби прозвучало, здавалося б, скромне оголошення Intel про те, що компанія, світовий лідер розробки й виробництва напівпровідникової продукції в останні 50 років, розглядає варіант аутсорсингу виробництва своїх чіпів. Після цієї новини протягом дня акції компанії просіли більш ніж на 16%. Аналітики Bloomberg поквапилися оголосити про завершення ери лідерства США у виробництві цих ключових для сучасної економіки продуктів. А також попередити, що новітні розробки компанії, критичні, серед іншого, і для оборони США, можуть легко з Тайваню потрапити до КНР.

Однак, компанія змушена шукати альтернативи власному виробництву, оскільки не може освоїти виробництво новітніх 7-нанометрових чіпів і, швидше за все, буде змушена розвивати співпрацю з новим світовим лідером — Taiwan Semiconductor Manufacturing Co. Хоча Intel залишається серед лідерів в розробці нових чіпів.

І в наступні 10 років тренд лідерства країн Азії у виробництві дедалі більшого кола і все технологічно складніших товарів, судячи з усього, буде і далі посилюватися.

Глобальні ланцюги більше не працюють

Втім, на противагу цьому, багато бізнесів і навіть країн серйозно переосмислили свої підходи до виробництва і свої стратегії постачання. Як виявилося переважна в останні роки ідеологія поставок «точно в строк», без створення своїх запасів, зростання глобальної торгівлі та надскладних глобальних ланцюжків постачань є дуже вразливою у форс-мажорних обставинах. І пандемія показала нам величезну кількість проблем, які виникають, коли щось в глобальній системі порушується. Від смішного дефіциту туалетного паперу і зовсім не смішного дефіциту масок — до проблем з виробництвом автомобілів та складного обладнання.

Частина таких дефіцитів була заповнена креативними й часто навіть несподіваними рішеннями. Величезну роль в цьому зіграли гнучкі способи виробництва за допомогою технології 3D-друку. З нею виробляють нові спеціально розроблені маски, які створюють індивідуально для кожного клієнта. Український стартап Mawi за допомогою 3D-друку зробив спеціальні «двійники», щоб можна було 1 апарат штучного дихання використовувати для двох пацієнтів, тим самим мати можливість швидко подвоїти кількість цих важливих і дуже дорогих апаратів. Tech StartUp School зі Львова за кілька днів налагодили виробництво захисних екранів для лікарів, які лікують пацієнтів з COVID-19. І сотні таких проєктів були реалізовані в дуже стислі терміни всюдисвітно, що дозволило оперативно вирішити багато завдань, пов’язаних з пандемією.

І в цілому інженери та компанії, що займаються 3D-друком виявилися серед найбільш жаданих в умовах, коли необхідно швидко налагодити масове виробництво десятків нових виробів. Були створені активні спільноти, в яких інженери, часто безкоштовно, розробляли протягом днів найрізноманітніші рішення. Від згаданих захисних екранів і масок — до дешевих апаратів ШВЛ і навіть спеціальних кріплень, якими можна відкривати ручки дверей, не торкаючись їх. І принадність таких рішень в тому, що вони, як правило, надавалися іншим учасникам цих глобальних спільнот безкоштовно. Кожен, де б він не знаходився, міг швидко завантажити й зробити на своєму 3D-принтері необхідний виріб.

Також різко зросла актуальність цифрових технологій для розробки і проєктування нових виробів. Навіть такі складні продукти як машини, інженери навчилися проєктувати зі свого будинку. Працюючи в командах за допомогою технологій віртуальної реальності, як наприклад, інженери і дизайнери компанії Форд.

Майбутнє виробництва

Таким чином, поточна ситуація з пандемією зробила дуже велику увагу на глобальне виробництво і ланцюжки постачання, ще більш посилила суперництво і протистояння США і Китаю, прискорила впровадження нових підходів до проєктування і виробництва. На перший погляд видається, що позиція Китаю в цьому протистоянні досить вразлива, оскільки «замовником» виступають країни Заходу. І з ростом автоматизації, розвитком робототехніки та 3D-друку, вони цілком можуть повернути виробництва на свої території. Але в короткостроковій і середньостроковій перспективі це практично нереально з причин, вказаних вище. А в довгостроковій перспективі і сам Китай може стати лідером не тільки у виробництві, але і в розробці нових високотехнологічних продуктів.

У цьому протистоянні та зі швидким розвитком нових технологій виробництва відкриваються цікаві можливості і для України, враховуючи її стратегічне розташування і партнерство з ЄС.

Дивіться виступ Володимира Бандури на конференції iForum-2019. Доповідь: «Майбутнє виробництва»

Організовано зусиллями волонтерів компаній

Спонсори та партнери 2020

Титульний спонсор
Генеральний спонсор
Спонсор залу Main Stage
Спонсор залу «Інтернет-технології»
Спонсор залу «Майбутнє»
Спонсор залу «Стартапи/Автоматизуй це»
Спонсор залу «Реклама і просування»
Спонсор Міста Майбутнього
Fintech-партнер
Книжковий партнер
Фінансовий партнер
Інноваційний партнер
Будівельний партнер
Relax-партнер
Автомобільний партнер
Автомобільний партнер
Спонсор
Marketplace-партнер
Спонсор
Автомобільний партнер

Інфопартнери 2020

Генеральний інформаційний партнер