Коли не знаєш, що робити – роби, що можеш. Цим принципом керуються компанії та люди, що шукають конструктивні рішення під час пандемії. Ми ділимось досвідом українських ІТ та суміжних компаній, що роблять свій вклад у боротьбу із кризою.
Компанія Mawi виробляє та безкоштовно постачає у лікарні пристрій Pepeline, що збільшує пропускну здатність апаратів ШВЛ, яких сьогодні бракує не тільки у вітчизняних стаціонарах, але й за кордоном.
Минулого року Mawi брала участь в експозиції «Міста Майбутнього». Рон Фрідман, СЕО Mawi Band, спікер та учасник iForum, розповідає про історію розробки пристрою та його функції.
– Як у вас з’явилася ідея зробити пристрій, що розширює можливості одного ШВЛ надавати допомогу більше, ніж одному пацієнту?
– Ідея стала логічним продовженням нашої роботи. Mawi Band – високотехнологічна компанія, що спеціалізується на медичних приладах та використанні штучного інтелекту для аналізу медичних даних. У цьому бізнесі ми працюємо понад 5 років, в нас є досвід розробок і тісної співпраці з лікарями та клініками. Ми більше орієнтуємось на ринок США, там проходимо сертифікацію наших продуктів, співпрацюємо з фахівцями, відстежуємо тренди.
Тож коли стало зрозуміло, що попит на ШВЛ буде зростати і нестача апаратів коштуватиме комусь життя, до мене звернувся американський приятель і запропонував поміркувати над створенням портативного ШВЛ. Йшлося про концепцію приладу, який можна було би швидко розробити, виробити й масштабувати. Але вже через пару днів роботи ми зрозуміли, що це нереально зробити у наших умовах. Придумати власне рішення/апарат складно, але можливо. Головна проблема – компоненти. При вивченні теми, ми зібрали перелік критичних компонентів, які зараз неможливо отримати у потрібній кількості оперативно. Якщо потреба у ШВЛ зростає щодня, а швидкість їхнього масштабування залежить від швидкості доставки, наприклад, мікроконтролера, який можна чекати 2-5 тижнів, то ясно, що концепція простого портативного ШВЛ провалюється.
Однак, ми вирішили «покопатися» у проблемі й подивитися на неї більш комплексно. Чи можливо удосконалити щось на рівні системи «апарат ШВЛ-людина», щоб збільшити її пропускну здатність? Ми пішли шляхом системного наукового пошуку і вивчили все, що вже зроблено і напрацьовано на цю тему у світі. Завдання стояло не винайти велосипед, а швидко розв’язати прикладну проблему. На той момент готового рішення не існувало, але ми знайшли пару команд, які працювали над цією ж темою – у Канаді та Бельгії. Цікаво, що канадські вчені вперше оголосили прототип рішення аж у 2006 році. Це була публікація з теоретичним припущенням, що так робити можна. Але оговорювалося, що дана ідея не мала дослідного обґрунтування. Це була концепція збільшення пропускної здатності одного ШВЛ за рахунок додаткових трубок та перехідників у дихальний контур. Ми взяли цю ідею за основу, і почали доопрацьовувати.
Щойно отримали перший прототип, поїхали з ним до клінік, радитися з медиками. З головним анестезіологом країни, експертом МОЗ Сергієм Дубровим та його командою провели безліч тестів на різних апаратах, різній потужності, тиску та у різних умовах. Цей досвід ми інженерно довели до результату і через 3-5 ітерацій продукту отримали варіант, що був максимально сумісним, інженерно надійним, та протестований згідно існуючих конфігурацій.
– Це було рішення для 3D друку, яке ви віддали у відкритий доступ для вільного користування?
– Так. Спочатку було вирішено, що розробка буде доступна усім, хто потребує, за принципом Open Source. Тоді здавалося, що це правильне і чесне рішення. Але потім почали надходити відгуки, і ми зрозуміли, що при самостійному друку може ігноруватися безліч нюансів, які є критичними при клінічному використанні пристрою. Йдеться про правила друку, виробничу «чистоту», дотримання стерильності, дотримання норм підбору матеріалів, усадки матеріалу тощо.
Стало ясно, що не можна друкувати ці пристрої «десь і якось». Можливо, такий варіант має право на існування у екстрених ситуаціях, але це – не медичний прилад. І тоді ми пішли по класичному медичному шляху: почали виробляти пристрій самі й паралельно подали його на сертифікацію до FDA (Food and Drug Administration – Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США). Зазвичай це потребує не менше ніж рік, але наразі всі рішення, які допомагають боротися з пандемією, проходять прискорену процедуру. Тож ми очікуємо на сертифікацію найближчим часом.
Ми налагодили виробництво за всіма стандартами ISO 13485, ISO 9001, закупили біосумісний пластик, перевірили герметичність контуру, процес стерилізації девайсу, газовий склад повітря до і після нашого девайса в контурі, зробили правильне пакування, написали інструкції: окремо для лікарів та медсестер, які будуть підключати пристрій, зробили додатково безліч тестувань на апаратах різного віку та рівня тощо.
Таким чином, з ідеї, яку багато хто на ринку підхопив, ми створили медичний прилад. Якщо раніше будь-який лікар міг використати концепцію на свій страх і ризик, друкуючи пристрій, то з сертифікатом FDA – це повноцінний перевірений медичний прилад.
Знайомство медичного персоналу з розробкою
– Готовий продукт ви пропонуєте також безкоштовно?
– Так, ми це робимо власним коштом, розповсюджуємо через наших партнерів, через медичні команди, що з нами співпрацювали, через усіх, хто нам допомагав. В нас на сайті є форма, де можна подати заявку. Щодня через сайт надходить 20-30 запитів на отримання. Наші зразки вже замовило 15 країн. По Україні ми все робимо безоплатно. З деяких країн, за можливості, можемо взяти відшкодування за логістику. Це повністю благодійний проєкт.
– Скільки пристроїв ви вже віддали до лікарень, і куди?
– 1000 загалом, з яких понад 100 – по Україні (Київ, Тернопіль, Чернівці, Одеса). За потреби ми можемо виробляти до 1000 на день. За результатами наших спільних досліджень, найефективніше його використовувати для двох пацієнтів. Я знаю, що були спроби підключати чотирьох, але у цьому випадку якість подачі повітря знижується, що може нашкодити хворим.
– Над чим плануєте працювати у «мирний» час?
– Як не дивно, продовжувати. Під час розробки несподівано відкрилась перспектива використання вдосконаленої версії цього приладу в класичній медицині – під час операцій на легенях. Ми доопрацювали прототип, додали спеціальні клапани контролю тиску вже з використанням електроніки, працюємо над покращенням, тестуємо в клінічних умовах.
