Травень 2021 Київ, МВЦ, Броварський пр-т, 15

В Україні більш ніж половина співробітників компаній, які увійшли до рейтингу найкращих роботодавців (ТОП-20 у 2018/2019) поширюють фейки на своїх сторінках у Facebook. Власники компаній мають усвідомити, що це – потенційна загроза для їхнього бізнесу. Люди без інформаційного імунітету у компанії – міна відтермінованої дії, яка з часом може вибухнути іміджевою або фінансовою шкодою.

Про важливість інформаційної гігієни та головні кроки, які слід здійснити підприємцям, нам розповіла Оксана Мороз, експертка з інформаційної гігієни й авторка ініціативи «Як не стати овочем».

Скільки українців не вірять у вірус

7 українців з 10 вірять у фейки, маніпуляцію, конспірологію. Це результати свіжих замірів Київського міжнародного інституту соціології щодо ефективності коронавірусних інформаційних кампаній.

66% респондентів сказали, що вірус має штучне походження. А саме:

  • 37% обрали варіант, що коронавірус був «спеціально розроблений і навмисно поширений у світі для зменшення чисельності населення та/чи завдання шкоди окремим країнам»;
  • 29% обрали варіант, що коронавірус «зроблений штучно у лабораторії, але його поширення у світі було випадковістю».

Офіційних розслідувань та даних про походження вірусу немає. Проте є російська пропаганда, яка в лютому-квітні цього року інтенсивно поширювала ці тези. 66% згаданих вище відсотків — це не тільки пенсіонери, безробітні чи люди без вищої освіти. Це — підприємці, менеджери, мешканці великих міст, люди з середнім рівнем доходу та вище.

Наслідки фейків

Емоційне питання «хто в це повірить?» має чітку відповідь: 7 з 10, при чому, без поправки на соціальний статус та освіту. Соціологами виявлена єдина залежність — прихильники популістів та проросійських сил більше вірять фейкам та конспірологічним теоріям про коронавірус. Утім, більша частина опитаних виборців партії «Голос» та «Європейська солідарність» теж вважають, що вірус створений штучно, в тому числі, для зменшення кількості населення.

І хоча вірити та діяти — це не завжди одне і те ж, проте, не в цьому випадку. Дані іншого соціологічного дослідження компанії R&B Group, які проходили рівночасно, доповнюють картину. Тільки 41% українців готові скористатися вакциною проти коронавірусу (відповіли «так» чи «скоріше так» на запитання «якби зараз існувала вакцина, яка захищає від коронавірусу, і вам би запропонували безкоштовно нею вакцинуватися, ви б погодились?»). Це результат іншої пропагандистської кампанії, яку активно підтримує Росія — антивакцинація.

Тільки 29% українців погоджуютеся з твердженням, що вакцини безпечні та 50% вважають їх ефективними. У світі ці показники значно вищі — 79% та 84% відповідно. Це дані дослідження Wellcome Global Monitor за 2018 рік, в якому брали участь 140 000 людей з понад 140 країн світу.

Результати антивакцинаторських кампаній стали настільки глобальними, що ВООЗ попереджає: сумніви щодо щеплень створили одну з 10 найбільших загроз здоров’ю людей у всьому світі.

Чи стосується це бізнесу? Так. Щороку збитки світової економіки від поширення фейкової або маніпуляційної інформації сягають $78 млрд, їх зазнають різні галузі — від фондових ринків до охорони здоров’я. Це розрахунки професора Роберто Кавазоса з Балтиморського університету, які він опублікував у вересні 2019-го:

Інформаційні атаки на бізнес

В Україні більш ніж половина співробітників компаній, які увійшли до рейтингу найкращих роботодавців (ТОП-20 у 2018/2019) поширюють фейки на своїх сторінках у Facebook. Це проміжні дані комплексного аналізу рівня інформаційної гігієни співробітників компаній у Facebook, який проводить ініціатива «Як не стати овочем» та SemanticForce (за 1 півріччя 2020).

Інформаційні віруси вже є невіддільною частиною нашої реальності. Вони — інструмент сучасних війн, інформаційних атак на бізнес, конкурентного переділу ринків. Їх кількість постійно росте, адже зменшуються бар’єри, грошові та інструментальні. Самі ж меседжі стають все примітивнішими та б’ють асиметрично. Потрібно знищити репутацію компанії — бомбардуємо чутками про звалища відходів, порушення санітарних норм, рабське ставлення до людей, російський бізнес тощо.

Те, що для власника чи топ-менеджера знаходиться в категорії «як в це може хтось повірити?», для людей — «красива» правда, в яку вони не тільки охоче вірять, але і якою керуються в буденному житті. У нас зруйнований інформаційний імунітет, і ситуацію ускладнює дедалі вищий рівень інформаційного шуму та постійні турбулентності.

Чи можна змінити співробітників в короткостроковій перспективі? Ні. Проте можна почати ефективно цим керувати і, як результат, мінімізувати ризики та почати змінювати ситуацію.

Що потрібно для розв’язання проблеми

  1. Компаніям варто моніторити та попереджати не тільки ті інформаційні атаки, які безпосередньо пов’язані з ними. Зовнішні інформаційні віруси можуть нашкодити бізнесу не менше. Наприклад, наляканий фейком з соцмереж менеджер ухвалить помилкове рішення, що принесе збитки компанії. Тому варто проводити системну роз’яснювальну роботу з персоналом щодо гучних інформаційних вірусів.
  2. Додати в навчальні програми співробітників два блоки:
  • фільтрація джерел інформації: відрізняти медіа від сайтів-сміттярок, розуміти як інформація змінює мислення та поведінку людини. Це активує режим «витіснення» фейків через домінування об’єктивних медіа.
  • базове розуміння, як працюють ключові життєві сфери (держава, економіка, медицина тощо). Це сформує скелет об’єктивних знань у сферах де найчастіше ці знання заміщаються фейками.

Ініціатива «Як не стати овочем» розпочала просвітницьку кампанію для бізнесу, яка допоможе підвищити інформаційну гігієну серед персоналу. Є також курс для менеджменту компаній, як мінімізувати загрози від інформаційних маніпуляцій для бізнесу. Більше інформації тут

Організовано зусиллями волонтерів компаній

Спонсори та партнери 2020

Титульний спонсор
Генеральний спонсор
Спонсор залу Main Stage
Спонсор залу «Інтернет-технології»
Спонсор залу «Майбутнє»
Спонсор залу «Стартапи/Автоматизуй це»
Спонсор залу «Реклама і просування»
Спонсор Міста Майбутнього
Fintech-партнер
Книжковий партнер
Фінансовий партнер
Інноваційний партнер
Будівельний партнер
Relax-партнер
Автомобільний партнер
Автомобільний партнер
Спонсор
Marketplace-партнер
Спонсор
Автомобільний партнер

Інфопартнери 2020

Генеральний інформаційний партнер