18 червня 2021 Київ, НСК «Олімпійський», вул. Велика Васильківська, 55

Карантинні обмеження виявили нові потреби жителів міст та змінені вимоги до планування мегаполісів. Втім, архітектура змінюється не так швидко, міста оновлюються поступово, а українські — й поготів. На наші запитання про нові тенденції та зміни міст України і світу після карантину відповідав архітектор Дмитро Аранчій, засновник майстерні Dmytro Aranchii Architects.

— Які найслабші ланки в плануванні міст виявив карантин?

— Міста людей не розраховані на повітряно-крапельну й тактильну ізоляцію/ стерильність, починаючи з громадського транспорту, та закінчуючи фізичною торгівлею.

— Які нововведення слід запровадити, з огляду на досвід карантину?

— Я вважаю, що «антикарантинне» планування чи урбанізм здобуде значно більше впровадження за повторення пандемії протягом 20 років. Не факт, що з подоланням covid-19 нас очікує тотальна ізоляція в громадських місцях. Втім, часткова ізоляція, можливо, навіть трансформативність та адаптивність простору у найближчому майбутньому (у середній перспективні — точно) нас очікувати може.

— Який ваш особистий топ IT-рішень для сучасних міст?

  • 1. Штучний інтелект: проєктування інфраструктури, урбаністики та архітектури може робити машина спільно з людиною, щоб запропонувати швидші та кращі варіанти на основі ціннісних для людини параметрів. Адаптація будівель та міського простору, в тому числі і геометрично в режимі онлайн — наприклад, проєкти noMad, unitE.
  • 2. Тотальне озеленення: зелені дахи (наприклад, проєкти нашої майстерні Знаковий Гай, Стала Континуальність, Дніпровські Кручі), вертикальна зелень, і прорахованість такого озеленення в плані підтримки функціонування та позитивного впливу на середовище. Оскільки можна автоматизувати всі процеси в озелененні — ми отримуємо певну кіборгізацію природи у містах — технологія допомагає відновити здорове натуральне середовище без зайвого навантаження на систему каналізації, та, зокрема, зменшенням частки CO2 у повітрі.
  • 3. Автоматизація: трафік людей, велосипедів, моторизованого/ електротранспорту, моніторинг якості повітря тощо. Бо це ефективніше, аніж ручне управління.
  • 4. Альтернативна енергетика, очищення середовища/ води/ повітря, сталий розвиток, включно з виробництвом будівельних матеріалів, яке продукує до 70% відходів, з яких значна частка може бути особливо шкідливою. Адже лише так ми будемо жити не тільки ефективніше, але і здоровіше та щасливіше.

 

Проєкт «Стала Континуальність»
Проєкт «Дніпровські Кручі»
Проєкт «Знаковий Гай»

— Чи з’являються нові тренди в українських містах?

— На жаль, в українських містах тренди — це передовсім впроваджувати часто-густо безсистемні заходи та не слідкувати за їх дотриманням.

— Що заважає українським містам осучаснюватись?

— Стан українських міст — це зріз нашого суспільства. Консервативного і певною мірою боязкого, ще досі надто закритого і недостатньо толерантного до думки співрозмовника, хтивого до інновацій, але занадто непідготовленого аби їх повноцінно упровадити. Мрійливого, проте недосвідченого, такого, що три десятки років не обирає «Чорноволів», а натомість занадто сподівається на фортуну.

Ми не готові брати на себе достатньо відповідальності, відстоювати загальнолюдські цінності. Будь-яка інновація для муніципалітетів наражається, в найкращому випадку, на несистемність, а в найгіршому — на корупцію. Нерідко й на те, і на інше.

Розмови точаться досить позитивні, але в реалії цього позитиву не настільки багато. Хоча, як кажуть, «зсуви поступово відбуваються».

— Які є приклади позитивної реакції міст на виклики коронакризи?

— Одна з найдієвіших, щоправда, не у площині планування міст, реакцій — це змушувати людей носити маски та карати за неносіння. Також, дотримуватись дистанції в громадських місцях (дієва розмітка, кількість кубічних метрів повітря та повітрообміну на людину).

Як ніколи гостро зараз постає питання достатньої примусової вентиляції та фільтрації, коли до звичних і так надзвичайно шкідливих часток у повітрі додається ще один небезпечний вірус.

— Хто такий дизайнер міста майбутнього і чи достатньо їх в Україні?

— Це людина, відкрита до нових знань, яка керується логікою, зручністю, функцією, ергономікою, сталими принципами та невпинно привносить інновації з інших галузей у свою діяльність.

Це професіонал, який значно більше використовує обчислювальні методи (алгоритми та параметри) як звичний для себе інструмент і, навіть, як співтворців. Таких фахівців не вистачає, але рецепт єдиний — вчитися, покладаючись на найкращі знання людства у своїй царині, і працювати. А потім знову. І так по колу.

Організовано зусиллями волонтерів компаній

Спонсори та партнери 2021

Титульний спонсор
Генеральний спонсор
Спонсор Main Stage
Спонсор залу «Інтернет-технології»
Спонсор залу «Майбутнє»
Спонсор залу «Реклама і просування»
Спонсор Міста Майбутнього
Книжковий партнер
Будівельний партнер
Relax-партнер
Автомобільний партнер
Преміальний партнер
з онлайн-маркетингу
Спонсор
Спонсор
Логістичний партнер
Технологічний партнер
Digital-партнер
Інвестиційний партнер
Поліграфічний партнер
Водний партнер
Технічний партнер
Медичний партнер
Партнер розсилки
Cпонсор

Інфопартнери 2021

Генеральний інформаційний партнер