June, 18, 2021 Kyiv, NSC "Olimpiyskyi", 55, Velyka Vasylkivska str.

Сьогодні говоримо про те, як вплинули карантинні обмеження в різних країнах на виробництво, а також, які технології допомагали долати дефіцит під час пандемії. Своїм поглядом на те, як зміняться глобальні виробничі ланцюги після світового карантину ділиться Володимир Бандура — партнер та СЕО Innolytics Group, партнер в промислових R&D-стартапах та спікер iForum.

Чи переїде виробництво на Захід?

У 2020 ми побачили черговий виток протистояння США і Китаю, в яке так чи інакше вступає все більша кількість країн. Риторика країн-суперників стає все жорсткішою. Багато західних країн звинуватили Китай в тому, що його влада приховувала масштаби епідемії COVID-19 і, в цілому, зробила недостатньо для її стримування, внаслідок чого сильно постраждали інші країни. Цілком серйозно розглядаються версії того, що вірус був розроблений в біолабораторіях в Ухані та поширився з вини її працівників. Напевно, можна очікувати і судові позови від потерпілих країн до Китаю. І це відбувається на тлі традиційних звинувачень Китаю в порушенні прав інтелектуальної власності, крадіжці технологій і загрози безпеці країн Заходу. Знаковою подією можна вважати виключення Huawei з проєкту створення нових мереж 5G у Великобританії, на що Великобританія довгий час не погоджувалася навіть під тиском США.

Тому перше питання, яке логічно виникає в цих умовах, а чи не замінять Західні країни виробничий аутсорсинг в Китаї іншими рішеннями? У мене була можливість запитати це в одного з топових експертів в міжнародних ланцюжках постачання, Вольфганга Лемахера (Wolfgang Lehmacher), коли я модерував його виступ на міжнародній конференції «ExO World: Now!», 12 травня 2020 року. Його однозначна відповідь: ні, як мінімум в найближчій середньостроковій перспективі. Причина досить проста — щодо виробництва багатьох складних продуктів, наприклад, для автомобільної промисловості, його просто нема чим в інших країнах замінити. Під такі продукти в Китаї створені величезні виробничі кластери, які включають великі першокласні виробничі потужності, десятки тисяч кваліфікованих інженерів, логістику тощо.

І навіть мільярдні інвестиції не зможуть самі собою вирішити перенесення таких виробництв, оскільки в інших можливих локаціях, в тому числі на території самих західних країн, просто недостатньо фахівців, щоб забезпечити їхню роботу в потрібному масштабі. Так, можливе перенесення з Китаю в інші країни Азії, і воно вже відбувається в частині виробництва простіших продуктів, наприклад, одягу, але не складних технологічних продуктів.

Більш того, Азія стає новим центром виробництва передових стратегічних технологічних виробів і вже починає випереджати Захід у цьому напрямку виробництва. Немов вибух бомби прозвучало, здавалося б, скромне оголошення Intel про те, що компанія, світовий лідер розробки й виробництва напівпровідникової продукції в останні 50 років, розглядає варіант аутсорсингу виробництва своїх чіпів. Після цієї новини протягом дня акції компанії просіли більш ніж на 16%. Аналітики Bloomberg поквапилися оголосити про завершення ери лідерства США у виробництві цих ключових для сучасної економіки продуктів. А також попередити, що новітні розробки компанії, критичні, серед іншого, і для оборони США, можуть легко з Тайваню потрапити до КНР.

Однак, компанія змушена шукати альтернативи власному виробництву, оскільки не може освоїти виробництво новітніх 7-нанометрових чіпів і, швидше за все, буде змушена розвивати співпрацю з новим світовим лідером — Taiwan Semiconductor Manufacturing Co. Хоча Intel залишається серед лідерів в розробці нових чіпів.

І в наступні 10 років тренд лідерства країн Азії у виробництві дедалі більшого кола і все технологічно складніших товарів, судячи з усього, буде і далі посилюватися.

Глобальні ланцюги більше не працюють

Втім, на противагу цьому, багато бізнесів і навіть країн серйозно переосмислили свої підходи до виробництва і свої стратегії постачання. Як виявилося переважна в останні роки ідеологія поставок «точно в строк», без створення своїх запасів, зростання глобальної торгівлі та надскладних глобальних ланцюжків постачань є дуже вразливою у форс-мажорних обставинах. І пандемія показала нам величезну кількість проблем, які виникають, коли щось в глобальній системі порушується. Від смішного дефіциту туалетного паперу і зовсім не смішного дефіциту масок — до проблем з виробництвом автомобілів та складного обладнання.

Частина таких дефіцитів була заповнена креативними й часто навіть несподіваними рішеннями. Величезну роль в цьому зіграли гнучкі способи виробництва за допомогою технології 3D-друку. З нею виробляють нові спеціально розроблені маски, які створюють індивідуально для кожного клієнта. Український стартап Mawi за допомогою 3D-друку зробив спеціальні «двійники», щоб можна було 1 апарат штучного дихання використовувати для двох пацієнтів, тим самим мати можливість швидко подвоїти кількість цих важливих і дуже дорогих апаратів. Tech StartUp School зі Львова за кілька днів налагодили виробництво захисних екранів для лікарів, які лікують пацієнтів з COVID-19. І сотні таких проєктів були реалізовані в дуже стислі терміни всюдисвітно, що дозволило оперативно вирішити багато завдань, пов’язаних з пандемією.

І в цілому інженери та компанії, що займаються 3D-друком виявилися серед найбільш жаданих в умовах, коли необхідно швидко налагодити масове виробництво десятків нових виробів. Були створені активні спільноти, в яких інженери, часто безкоштовно, розробляли протягом днів найрізноманітніші рішення. Від згаданих захисних екранів і масок — до дешевих апаратів ШВЛ і навіть спеціальних кріплень, якими можна відкривати ручки дверей, не торкаючись їх. І принадність таких рішень в тому, що вони, як правило, надавалися іншим учасникам цих глобальних спільнот безкоштовно. Кожен, де б він не знаходився, міг швидко завантажити й зробити на своєму 3D-принтері необхідний виріб.

Також різко зросла актуальність цифрових технологій для розробки і проєктування нових виробів. Навіть такі складні продукти як машини, інженери навчилися проєктувати зі свого будинку. Працюючи в командах за допомогою технологій віртуальної реальності, як наприклад, інженери і дизайнери компанії Форд.

Майбутнє виробництва

Таким чином, поточна ситуація з пандемією зробила дуже велику увагу на глобальне виробництво і ланцюжки постачання, ще більш посилила суперництво і протистояння США і Китаю, прискорила впровадження нових підходів до проєктування і виробництва. На перший погляд видається, що позиція Китаю в цьому протистоянні досить вразлива, оскільки «замовником» виступають країни Заходу. І з ростом автоматизації, розвитком робототехніки та 3D-друку, вони цілком можуть повернути виробництва на свої території. Але в короткостроковій і середньостроковій перспективі це практично нереально з причин, вказаних вище. А в довгостроковій перспективі і сам Китай може стати лідером не тільки у виробництві, але і в розробці нових високотехнологічних продуктів.

У цьому протистоянні та зі швидким розвитком нових технологій виробництва відкриваються цікаві можливості і для України, враховуючи її стратегічне розташування і партнерство з ЄС.

Дивіться виступ Володимира Бандури на конференції iForum-2019. Доповідь: «Майбутнє виробництва»

Organized by the efforts of volunteers from following companies

Sponsors & Partners 2021

Title Sponsor
General Sponsor
Main Stage Sponsor
«Internet technologies» Sponsor
«Future» Sponsor
«Advertising and Promotion» Sponsor
City of the Future Sponsor
Book Partner
Building Partner
Relax Partner
Auto Partner
Online-marketing
Premium Partner
Sponsor
Sponsor
Logistics Partner
Tech Partner
Digital Partner
Investment Partner
Printing Partner
Water Partner
Tech Partner
Medical partner
Newsletter partner
Sponsor

Info partners 2021

General Info Partner